Як відомо, в автомобілі немає постійного джерела електричної
енергії, як у нас вдома чи офісі. Акумуляторна батарея служить лише для запуску
двигуна і подає напругу на деякі системи під час стоянки, після чого сама
потребує заряджання. Під час руху автомобільні прилади живить генератор –
пристрій, що виробляє електроенергію від обертання ДВЗ.
Генератор рухається ременем, натягнутим між його шківом і
шківом колінчастого валу двигуна. Ремінь може обертати інше навісне обладнання,
або бути персональним приводом генератора, але в будь-якому випадку, для
коректної роботи важливим є зусилля натягу ременя. Зусилля натягу регулюється
як самим генератором, якщо його конструкція це передбачає, або спеціальним
натяжним роликом.
Встановлюється генератор, як правило, на видноті, у
максимально можливій високій точці підкапотного простору. Зроблено це не для
легкості обслуговування – джерело електроенергії боїться вологи, а вберегти від
забортної води інакше складно – йому потрібна вентиляція.
Вентиляційні отвори у кришках – відмінна риса генератора. Крізь них можна побачити витки дроту – обмотка статора, з якої знімається багатофазний змінний струм. Усередині автомобільний генератор є як би «електромотор навпаки»: ротор, закріплений на шківі, обертається в нерухомому статорі, виробляючи струм.
Крім них, генератор складається з:
• підшипники, що центрують
ротор та забезпечують його легке обертання;
• вентилятор, що кріпиться на
осі ротора (зазвичай усередині, але іноді і зовні корпусу), що забезпечує
додатковий приплив повітря;
• щітки – струмопередавальний
елемент;
• діодний міст –работі
генератора дві алюмінієві пластини із запресованими в них діодами, що служать
для випрямлення струму;
• реле-регулятор, пристрій
регулювання роботи генератора.
Злагоджена та коректна
робота генератора залежить від справності всіх його компонентів.
Навіть при повністю справному генераторі автомобілю іноді не
вистачає струму, що виробляється ним, і доводиться частково використовувати
енергію акумулятора (тобто, розряджати його). Наприклад, під час руху в
складних умовах, коли не можна обійтися без включення великої кількості
потужних споживачів (опалювач, кондиціонер, фари), а ДВЗ не може розвинути
великі оберти, від кількості яких залежить також швидкість обертання
генератора.
Проблемному генератору особливо складно забезпечити
автомобіль достатньою кількістю електрики, часом йому для цього потрібні
«комфортні» умови: підвищені обороти, відсутність додаткового навантаження.
Зрозуміти, що генератор вийшов з ладу, можна за такими
ознаками:
• контрольна
лампочка зарядки (піктограма АКБ) не гасне після запуску двигуна, моргає або
горить постійно під час його роботи;
• споживачі
працюють напівсили: стартер повільно крутиться, фари горять тьмяно, клаксон
гуде тихо;
• акумулятор
швидко розряджається або, навпаки, кипить від перезаряду;
• всередині
корпусу генератора чути сторонні звуки (скрип, шелест і т.п.).
Потрібно зауважити, що подібні речі можуть траплятися і з
вини інших компонентів: окислення або розбовтування контактів, недостатнього
натягу ременя, виходу з ладу акумуляторної батареї або проблем з клемами.
Виключивши ці моменти, генератор можна перевірити самостійно за допомогою
мультиметра.
Для цього необхідно виміряти напругу на клемах АКБ у трьох
випадках:
1. При вимкненому двигуні. Нормальний показник - у межах 12,5-12,8
В.
2. На
запущеному двигуні, приблизно 2000 об/хв. Напруга має піднятися десь до
13,8-14,6 вольт.
3. На
холостому ходу при включеній максимальній кількості споживачів: освітлення,
клімат-система, магнітола «гучніше». Показники повинні впасти не нижче 13,6 ст.
Перевіряти працездатність генератора «дідівським» методом –
знімаючи клему з АКБ при працюючому двигуні – на сучасних автомобілях не
рекомендується, це може призвести до виходу з ладу електроніки.
Хоча діагностувати несправність самотужки досить легко, про
самостійний ремонт те саме сказати не можна. Тільки причин виходу генератора з
ладу може бути кілька, ось основні з них:
• замикання
витків статорної обмотки;
• знос
щіток;
• знос
струмознімальних кілець (колектора);
• ушкодження
діодного моста;
• несправності
регулятора напруги;
• знос чи
пошкодження шківа;
• знос та
руйнування підшипників.
© 2025 Овсійчук Ігор