Їздити на авто з несправною підвіскою — все одно, що намагатися ходити з травмованою ногою: нестабільно, незбалансовано, небезпечно. Якщо пересуватися повільно, то, в принципі, нормально. Але який тоді сенс?

Власне, тому в перших автомобілях амортизаторів і не було— їздили вони повільно, і ресори цілком успішно гасили коливання.

З часом швидкості росли, і амортизатори стали необхідними. Адже комфорт для водія і пасажирів на нерівностях — далеко не головне завдання амортизаторів.

Функції амортизаторів

Головне завдання амортизатора — утримувати колесо в постійному контакті з дорогою при розгоні, гальмуванні і на поворотах. Без амортизаторів автівка при гальмуванні клювала б носом, задні колеса відривалися б від землі, а на повороті кожен водій міг би виконувати трюк "їзда на двох колесах".

Крім того, амортизатори:

• гасять поштовхи від дороги через елементи підвіски. Наприклад, на пружинах автомобіль підстрибував би, як м'ячик, на кожній купині і після цього ще довго розгойдувався. Амортизатор ж демпфує такі коливання;
• нівелюють вібрації від кузова;
• забезпечують нормальну керованість.

Таким чином, амортизатори забезпечують безпеку руху, керованість, захищають елементи ходової і рульового від зайвих навантажень і створюють комфорт для водія і пасажирів.

Як влаштований амортизатор

Амортизатори справляються зі своїми завданнями завдяки конструкції і принципу роботи.

Елементарна будова амортизатора:

• корпус;
• колба (циліндр), наповнена маслом;
• шток з поршнем.

Принципова будова амортизатора

Звичайно, амортизатори сучасних автомобілів влаштовані дещо складніше, але щоб розуміти принцип роботи, схеми досить.

Газомасляний амортизатор

У сучасних авто застосовуються однотрубні чи двотрубні амортизатори двосторонньої дії, тобто стиснення і відбій.

Види і принцип роботи сучасних амортизаторів

Зараз автовиробники ставлять демпфувальні пристрої двох видів: масляні і газомасляні.

Масляний амортизатор складається з двох співвісних циліндрів (двотрубний). Внутрішній циліндр (робоча камера) заповнений маслом. У ньому розташований рухливий шток, на ньому поршень зі зворотними клапанами різного діаметру. Робоча камера з'єднується з зовнішнім циліндром через клапан стиснення.

Коли колесо наїжджає на перешкоду, шток амортизатора рухається вниз, поршень видавлює через клапани масло з нижньої камери в верхню. Коли колесо потрапляє в яму, масло опускається вниз. Через клапан стиснення масло потрапляє в компенсаційну камеру між робочою камерою і зовнішньої камерою, наповнену повітрям.

Двотрубний масляний амортизатор

Компенсаційна порожнина — основний недолік масляних амортизаторів. У ній масло нагрівається і закипає, і амортизатор втрачає свої властивості.

Масляні амортизатори вважаються м'якими та комфортними. Вони ідеальні для "марафонів" — спокійного подорожі на далекі відстані, але для активної міської їзди з постійними прискореннями-гальмуваннями вони не підходять, тому що швидше і частіше закипають. Ще з плюсів: надійні і недорогі.

Газомасляний амортизатор може бути однотрубним (з одного циліндра, розділеного на дві камери — у верхній масло, в нижній азот під високим тиском) або двотрубним — азот під невеликим тиском заповнює компенсаційну порожнину.

Однотрубний амортизатор

Газомасляні (в народі газові) вважаються покращеною версією масляних пристроїв. Газ не дозволяє маслу пінитися під час інтенсивної їзди. Вважаються золотою серединою: підходять і для спритного міського ритму, і для подорожей по трасі, краще тримають дорогу на "гребні". Дорожче масляних в середньому на 15-20%.

Сперечатися, які амортизатори кращі, можна нескінченно. Автовиробники вибирають для своїх авто оптимальні пристрої  — за технічними  експлуатаційними характеристиками, ціною, ремонтопридатностю і т.д.

Як і за будь-яким іншим пристроєм або агрегатом в автомобілі, за амортизаторами потрібно стежити. Тим більше, що більшість з них ремонтопридатні — важливо вчасно помітити ознаки несправності і звернутися до фахівців.

Master-Service