ХОРОША ЦІНА
Ланцюг приводу ГРМ нижній BMW N47
1800 грн
Шрус зовнішній PARTNER 1,8D 96-
742 грн
НОВИНИ
Акція «Сезон подарунків 2025»
17 Верес 2025 в 10:29Оригінальні запчастини VAG: яким повинне бути їхнє пакування?
28 Серп 2025 в 16:07Зміни в графіку роботи 08.08
7 Серп 2025 в 13:02Поповнення на склад по маслах HYUNDAI/KIA
23 Лип 2025 в 09:12Як розпізнати несправності вихлопної системи
16 Лип 2025 в 12:42ОЛИВА В ПОВІТРЯНОМУ ФІЛЬТРІ: ЩО РОБИТИ 29 Берез 2022 в 12:24
Багато хто з автолюбителів, яким на СТО вперше показують засмальцьований
фільтр повітря, щойно знятий з їхньої машини, впадають у ступор. Адже наскільки
їм відомо, повітря йде в середину мотора, тому той факт, що моторна олива в
повітряному фільтрі може виявитися в принципі, здається їм неймовірним.
Насправді ж проблема ця зустрічається досить часто і може свідчити про
наявність серйозних проблем з двигуном.
Так само як і
оливозаливна горловина або розширювальний бачок гальмівної рідини, корпус
повітряного фільтра в підкапотному просторі більшості автомобілів
розташовується на видному місці та є легкодоступним. Зроблено це не просто
так, а саме для того, щоб автовласник міг заглянути в корпус і оцінити стан
фільтра. Однак хто це робить сьогодні? Сучасний масовий автолюбитель не
привчений перевіряти ні рівень оливи, ні тим більше стан повітряного фільтра. І
дарма — виявлення перших жирних плям на його фільтрувальному елементі допомогло
б запобігти більш серйозним проблемам.
Шлях потрапляння оливи до повітряного фільтра
Шлях потрапляння оливи до повітряного
фільтра тільки один. І це, звичайно, не шлях по впускному колектору проти руху
повітря — навіть якщо впускні клапани пропускають продукти згоряння (чого у
справному ДВЗ не повинно бути), до фільтра вони не дійдуть, і знову будуть
втягнуті циліндрами на такті впуску. Єдиний реальний шлях, яким потрапляє олива
до повітряного фільтра автомобіля — через систему вентиляції картерних газів.
Її призначення — скидання надлишкового тиску з картера двигуна шляхом
відведення картерних газів.
Як видно на схемі нижче — система
замкнена, ось чому кидає оливу до повітряного фільтра. Картерні гази, що
прориваються через поршневі кільця, складаються з продуктів згоряння, парів
палива та води, а також випаровувань мастильного матеріалу. Задля уникнення їх
потрапляння в навколишнє середовище, вони примусово всмоктуються у впускний
колектор, проходячи через оливовіддільник. У його конструкцію ми заглиблюватися
не будемо, але вона є такою, що дозволяє відокремити від потоку газів великі
краплі оливи, які по трубці стікають назад в піддон картера.
Крім патрубка, що з’єднує оливовіддільник зі
спусковим колектором, є ще один — він веде до корпусу оливного фільтра, в ту
його частину, яка знаходиться за фільтрувальним елементом, тобто вже всередині
замкнутої системи, де має знаходитися тільки очищене від атмосферного пилу
повітря. Ось саме цією трубкою й може потрапляти олива на фільтр повітря.
Звичайно, олива у патрубку повітряного фільтра — це ненормальна ситуація. Якщо
таке відбувається — значить наявна несправність, оскільки в нормі основний
обсяг оливи, що потрапляє до системи вентиляції, має стікати назад в картер, а
основний потік газів, що містять пари оливи, — направлятися по малому колу
вентиляції до впускного колектора. Велике ж коло вентиляції призначається для
скидання надлишкового тиску, за якого для втягування всіх газів з
оливовіддільника розрядження у впускному колекторі вже не вистачає.
Причини потрапляння оливи до повітряного фільтру
Тепер, коли нам відомий шлях, яким олива
потрапляє на фільтр повітря, розберемося з причинами — ось їх якраз може бути
кілька, а саме:
- сильний
знос деталей циліндропоршневої групи, в першу чергу поршневих кілець;
- засмічення
різними відкладеннями оливовіддільника або каналів для стоку оливи в
картер;
- забрудненість
самого оливного фільтра;
- несправність
або відкладення у дросельному вузлі, котрим також виконується регулювання
вентиляції картера (на автомобілях з турбонагнітачами).
Ознаки
та наслідки забруднення повітряного фільтра оливою
Ознаки забруднення оливою фільтра повітря в цілому ті ж самі, що й забитого
фільтра взагалі. А саме: утруднений запуск двигуна,
нестабільність оборотів на холостому ходу, провали при натисканні на педаль
акселератора — як під час руху, так і на місці в нейтральному положенні
селектора трансмісії. А також падіння прийомистості та ривки під час
прискорення. Всі ці явища сильніше проявляються за теплої погоди — чим вище
температура повітря, тим він більш розріджений і тим менше кисню, необхідного
для повноцінного згоряння палива, міститься в тому ж об’ємі атмосферного
повітря. Зі специфічних ознак відзначимо підвищення витрати оливи й вже згадані
патьоки на сальниках двигуна та стиках повітряних патрубків, під кришкою
оливозаливної горловини, в місцях прилягання клапанної кришки. Також варто
звернути увагу на синій дим з глушника або пульсуючу цівку диму з сапуна
двигуна (в нормі там диму практично немає, його не видно або він дуже слабкий і
виходить рівномірно).
Основні наслідки цієї
проблеми в тому, що оливою, яку потік газів картерів жене через систему
вентиляції двигуна, забруднюються інжектори (на старих авто — карбюратор) і
свічки запалювання.
Як запобігти заоливленню повітряного фільтра
Перш за все, необхідно своєчасно міняти
фільтр повітря. А своєчасно — означає не тільки не пізніше настання
міжсервісного інтервалу згідно з інструкцією з техобслуговування, але, можливо,
й раніше. Терміни заміни фільтра наводяться для якихось «середніх» умов
запиленості повітря, які в реальних умовах міської експлуатації автомобіля
можуть бути в рази гірше. В умовах міст нашої країни зовсім не зайвим буде
відняти від рекомендованого терміну заміни фільтра повітря 30–40%. Благо, його
заміна проста донезмоги, і її не складно проводити окремо від інших процедур
техобслуговування — відкрили кришку корпусу, витягли старий фільтрувальний
елемент, вставили новий, закрили кришку — готово! Також рекомендується кожні 5
тис. км пробігу оглядати фільтр на предмет наявності слідів оливи.
Природно, найнеприємніша
проблема, симптомом якої може бути повітряний фільтр в оливі — падіння
компресії циліндрів (знос або залягання поршневих кілець). І оскільки тут вже
світять куди серйозніші проблеми, важливо не доводити мотор до такого стану. На
двигунах з солідним пробігом треба періодично перевіряти компресію — значні
розбіжності її показників по циліндрах є ознакою наявності проблем в одному з
них, і найчастіше — саме з кільцями. Також на старому моторі не зайвим буде
профілактично почистити систему вентиляції картерних газів при проходженні
чергового ТО, а на турбованих моторах — перевірити дросельний механізм.
Так само як і оливозаливна горловина або розширювальний бачок гальмівної рідини, корпус повітряного фільтра в підкапотному просторі більшості автомобілів розташовується на видному місці та є легкодоступним. Зроблено це не просто так, а саме для того, щоб автовласник міг заглянути в корпус і оцінити стан фільтра. Однак хто це робить сьогодні? Сучасний масовий автолюбитель не привчений перевіряти ні рівень оливи, ні тим більше стан повітряного фільтра. І дарма — виявлення перших жирних плям на його фільтрувальному елементі допомогло б запобігти більш серйозним проблемам.
Шлях потрапляння оливи до повітряного фільтра
Шлях потрапляння оливи до повітряного фільтра тільки один. І це, звичайно, не шлях по впускному колектору проти руху повітря — навіть якщо впускні клапани пропускають продукти згоряння (чого у справному ДВЗ не повинно бути), до фільтра вони не дійдуть, і знову будуть втягнуті циліндрами на такті впуску. Єдиний реальний шлях, яким потрапляє олива до повітряного фільтра автомобіля — через систему вентиляції картерних газів. Її призначення — скидання надлишкового тиску з картера двигуна шляхом відведення картерних газів.Як видно на схемі нижче — система замкнена, ось чому кидає оливу до повітряного фільтра. Картерні гази, що прориваються через поршневі кільця, складаються з продуктів згоряння, парів палива та води, а також випаровувань мастильного матеріалу. Задля уникнення їх потрапляння в навколишнє середовище, вони примусово всмоктуються у впускний колектор, проходячи через оливовіддільник. У його конструкцію ми заглиблюватися не будемо, але вона є такою, що дозволяє відокремити від потоку газів великі краплі оливи, які по трубці стікають назад в піддон картера.
Крім патрубка, що з’єднує оливовіддільник зі спусковим колектором, є ще один — він веде до корпусу оливного фільтра, в ту його частину, яка знаходиться за фільтрувальним елементом, тобто вже всередині замкнутої системи, де має знаходитися тільки очищене від атмосферного пилу повітря. Ось саме цією трубкою й може потрапляти олива на фільтр повітря. Звичайно, олива у патрубку повітряного фільтра — це ненормальна ситуація. Якщо таке відбувається — значить наявна несправність, оскільки в нормі основний обсяг оливи, що потрапляє до системи вентиляції, має стікати назад в картер, а основний потік газів, що містять пари оливи, — направлятися по малому колу вентиляції до впускного колектора. Велике ж коло вентиляції призначається для скидання надлишкового тиску, за якого для втягування всіх газів з оливовіддільника розрядження у впускному колекторі вже не вистачає.
Причини потрапляння оливи до повітряного фільтру
Тепер, коли нам відомий шлях, яким олива потрапляє на фільтр повітря, розберемося з причинами — ось їх якраз може бути кілька, а саме:- сильний знос деталей циліндропоршневої групи, в першу чергу поршневих кілець;
- засмічення різними відкладеннями оливовіддільника або каналів для стоку оливи в картер;
- забрудненість самого оливного фільтра;
- несправність
або відкладення у дросельному вузлі, котрим також виконується регулювання
вентиляції картера (на автомобілях з турбонагнітачами).
Ознаки та наслідки забруднення повітряного фільтра оливою
Ознаки забруднення оливою фільтра повітря в цілому ті ж самі, що й забитого фільтра взагалі. А саме: утруднений запуск двигуна, нестабільність оборотів на холостому ходу, провали при натисканні на педаль акселератора — як під час руху, так і на місці в нейтральному положенні селектора трансмісії. А також падіння прийомистості та ривки під час прискорення. Всі ці явища сильніше проявляються за теплої погоди — чим вище температура повітря, тим він більш розріджений і тим менше кисню, необхідного для повноцінного згоряння палива, міститься в тому ж об’ємі атмосферного повітря. Зі специфічних ознак відзначимо підвищення витрати оливи й вже згадані патьоки на сальниках двигуна та стиках повітряних патрубків, під кришкою оливозаливної горловини, в місцях прилягання клапанної кришки. Також варто звернути увагу на синій дим з глушника або пульсуючу цівку диму з сапуна двигуна (в нормі там диму практично немає, його не видно або він дуже слабкий і виходить рівномірно).Основні наслідки цієї проблеми в тому, що оливою, яку потік газів картерів жене через систему вентиляції двигуна, забруднюються інжектори (на старих авто — карбюратор) і свічки запалювання.
Як запобігти заоливленню повітряного фільтра
Перш за все, необхідно своєчасно міняти фільтр повітря. А своєчасно — означає не тільки не пізніше настання міжсервісного інтервалу згідно з інструкцією з техобслуговування, але, можливо, й раніше. Терміни заміни фільтра наводяться для якихось «середніх» умов запиленості повітря, які в реальних умовах міської експлуатації автомобіля можуть бути в рази гірше. В умовах міст нашої країни зовсім не зайвим буде відняти від рекомендованого терміну заміни фільтра повітря 30–40%. Благо, його заміна проста донезмоги, і її не складно проводити окремо від інших процедур техобслуговування — відкрили кришку корпусу, витягли старий фільтрувальний елемент, вставили новий, закрили кришку — готово! Також рекомендується кожні 5 тис. км пробігу оглядати фільтр на предмет наявності слідів оливи.Природно, найнеприємніша проблема, симптомом якої може бути повітряний фільтр в оливі — падіння компресії циліндрів (знос або залягання поршневих кілець). І оскільки тут вже світять куди серйозніші проблеми, важливо не доводити мотор до такого стану. На двигунах з солідним пробігом треба періодично перевіряти компресію — значні розбіжності її показників по циліндрах є ознакою наявності проблем в одному з них, і найчастіше — саме з кільцями. Також на старому моторі не зайвим буде профілактично почистити систему вентиляції картерних газів при проходженні чергового ТО, а на турбованих моторах — перевірити дросельний механізм.
