Ніхто не буде
заперечувати, що серед усіх важливих для безпеки систем автомобіля гальма є
найважливішими. Тому було б дивно, якби конструктори не передбачили їм ніякого
дублювання: запасні гальма є на кожній машині.
Автомобілісти, які ще застали
часи, коли обов’язковий техогляд проводився по-справжньому, пам’ятають,
наскільки принципово ставилися в цілому не принципові ”даішники” до справності
стоянкового гальма. “Чіпляються!“ – ображалися деякі водії.

Стоянкове гальмо ще з моменту свого
створення мало другу функцію – запасної гальмівної системи. Тому вони мали
незалежну від основної системи конструкцію
Але насправді служиві дбали про безпеку
автолюбителів. Адже саме “ручник”, крім основної функції з утримання машини на
стоянці, править в будь-якому автомобілі за резервні гальма. Хоча слід визнати,
що на багатьох сучасних моделях до запасної гальмівної системи є питання.
Скільки гальмівних систем в машині
Якщо
говорити про легкову машину, гальмівних систем у ній дві – робоча і стоянкова,
вона ж – запасна, резервна. Ще на початку XXІ ст. майже в усіх автомобілів це
було саме дві окремих системи. І саме цим забезпечувалася надійність резервних
гальм.

Важіль,
трос і кілька тяг біля колодок: такий вигляд мало стоянкове гальмо аж до 2000-х
років
Нагадаємо,
що робоча (основна) система – гідравлічна, в ній зусилля від педалі до колодок
кожного колеса передається рідиною. При цьому класичний “ручник” має окремий
механічний привід – тросом, через який важіль “ручника” (або окрему педаль)
притискує колодки до дисків чи барабанів (іноді теж окремих).
А якщо “ручник” електричний?
Але у
більшості сучасних автомобілів стоянкове гальмо має зовсім іншу конструкцію –
вони електричні, а точніше – електричні з електронним керуванням. Замість
важеля або окремої педалі – кнопка, замість троса – дроти, замість тяг та
колодок біля кожного колеса – електродвигуни з редуктором.

Стоянкове гальмо електромеханічного типу
на сучасних авто набагато складніше старого механічного “ручника”
Таке стоянкове гальмо дає масу
додаткових зручностей: його легко автоматизувати як на активацію, так і на
деактивацію, його можна використати для електронних помічників типу Auto Hold,
Hill Assist, Stop & Go. Але є один недолік: в якості резервного гальма
такий “ручник” не такий ефективний, як чиста механіка. Річ у тому, що
гальмування з великої швидкості електро-“ручнику” не довіряють.
Тобто якщо раптом відмовить робоча гальмівна система, “смикнути” його
кнопку або клавішу на швидкості можна, але спочатку електроніка активує
гідравлічний привід робочих гальм – тих самих, які вже відмовили! І лише після
уповільнення машини до 7 – 10 км/год увімкнеться стоянкове гальмо, яке і
зупинить машину остаточно. Але ж наскільки вправно машина гальмуватиме до тих 7
– 10 км/год при проблемах в основній системі, незрозуміло.

Перевага електричного “ручника” у тому,
що його можна зробити автоматичним та використовувати у кількох допоміжних
системах
Тож основна надія для власників машин з
електричним стоянковим гальмом у випадку проблем з основною (робочою) системою
– на високу надійність техніки. Яка на сучасних поколіннях машин справді
заслуговує поваги – але ж до певного вікового ліміту. Тобто власникам таких
машин з великим пробігом треба приділяти особливу увагу профілактиці гальм та
превентивним замінам деталей.
Коли вже говорити про стоянкове гальмо як про резервну (аварійну)
систему, варто заздалегідь навчитися використовувати її у цій якості. Адже
ефективність “ручника” під час руху машини набагато нижче, ніж у робочої
гальмівної системи. Щоб розуміти, як відбувається аварійне гальмування
“ручником” і чого від нього можна очікувати, на вільній від іншого транспорту
ділянці дороги відпрацюйте уповільнення за допомогою стоянкового гальма аж до
повної зупинки.
//= date("Y"); ?>
//=$_SERVER['SERVER_NAME']?>
//=$_SERVER['SERVER_NAME']?>
//=$_SERVER['SERVER_NAME']?>
//=$_SERVER['SERVER_NAME']?>
//=$_SERVER['SERVER_NAME']?>